Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв.
Дар не вогонь, а, ходячи біля нього, опечешся.
Близько до царя — близько до смерті.
Де папа, там і Рим.
Де цар, там і орда.
Який цар, така й орда.
Цар повелів, а бояри засудили.
Цар — як кабан, а цариця — як печериця.
Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони
мед їдять.
Мир обкладають, та волості обкрадають.
Пихи на три штихи.
Титулів повні шкатули, пихи повні міхи, а вбутими
ногами босі сліди роблять.
Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі.
Нащо тії чини і хрести, коли кишені пусті.
Води збан, а сам пан.
В чоботях клише, а босої ноги слід пише.
Пани ж наші голоколінці, ми в шинок, а ви навздогінці.
Чоботи нові, а підошви голі.
Біда з такими панами: ми до корчми, а вони за нами.
Пани повзувані, сліди ваші босі.
Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
Іде мужик на панщину — сонечко не сходить, повертається додому, як місяць заходить.
На панщині конопельки тіпаєм, а прийдем додому— голі плечі латаєм.
Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому — дітки їсти просять.
Панам косять, а собі хліба просять.
Хусти поперем, як три дні панщини відбудем ( х усти — білизна ) .
От тобі, бабо, й Юр ’їв день ( В день Юрія (26 листопада ст. ст.) кріпаки мали право на на рік переходити від одного пана до іншого. В XVI ст. це праве було скасоване ) .
Скачи (роби), враже, як пан каже.
Не бог панів родить, а лихо їх робить.
Пан що хоче, те й робить.