В суді правди не шукають.
Де суд, там і неправда.
В суд підеш — правди не знайдеш.
Закон у пана як дишло: куди направить, туди й вийшло.
Що пан затягне пером, то хлоп не витягне волом.
Суддя в суді — що риба в воді.
Судить по-людськи, розсудить — не тямиш по-яківськи, каже, що по закону.
Одні руки права пишуть, одні й мажуть.
Попадеш у суд – будеш худ.
Не ходи до суду, бо хліба не буде в біду.
За мале судитися — велике загубити.
Не c удись, бо постіл дорожче обійдеться за чобіт.
Оддай і сало, аби за моє стало.
Суд не заклика, та й не випуска.
Голий голого не позива.
Свій суд коротший.
Бодай ніхто добрий не діждав позиватися.
Як почалась тяганина — не раз упріла в мене чуприна.
Панські закони — павутиння, в котрім муха плутається, а джміль пролітає.
Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи .
Не бійся закону, а бійся судді.
Сила закону не знає.
Казна жалю не зна.
Воля божа, а суд царів.
Зараз не вішають, а поперед розсудять.
Суд сквапливий рідко буває справедливий.
Без суда суд буває.
У своїй справі сам не суддя.
«Чия справа?» — «Війтова!» — «А хто судить?» — «Війт!»
Своя рука владика.
У суд іде тако, а з суду інако.
До справи — двох, а по справі — один.
Поплатиться не сват, а той, хто винуват.
Де суд, там і суть (сутяжництво).
Не бійся суду, бійся судді.
Суддя, як тесляр: що схоче, те і вирубає.
Бог любить праведника, а суддя (чорт) ябедника.
Коби такий розум перед судом, який по суді.
Суддя праведний — мур кам’яний.
Мислі до суду не позивають.
Ні царя, ні закону.