Більше смутку, як радості.
Ой смутку ж мій!
Посиди, смутку, в кутку.
Не забув смутку — забув речі .
Лиха та радість, по котрій смуток наступає.
Можна й мовчки своє серце з’їсти.
Бодай не діждати своє серце на шматки рвати.
Кожний має свого моля, що його гризе.
Іржа залізо їсть, а печаль серце.
Черв’як серце точить.